браслети нашої дружби
плетені голосом і відстанню
синьою скатертиною на підлозі
наші лічені дні
як знудьгована осінь
готові із власної волі у сни.
розпочни з густої самотності
я народжуюсь в потязі
під розмови і жарти масні.
кольоровими косами на зап'ястках
так буває не часто
та справа далеко не в цім.
я плекаю наш дім
і його сутінкові кімнати
кожне свято - мелодія
й танець сивіючих прим.
скажеш їм, що чекання-
то зайві кордони..
достигаючі ґрона
браслетів
на звалищі зим.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393086
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.01.2013
автор: Biryuza