Ти пишеш, що ти любиш,
а сам не знаєш,що це таке!
Ти помиляєшся,чи тупиш?
А я накохався,і це головне!
Накохався зовсім ти мало,
а ось біль несеш ти до чорта!
Я накохавсь,і мене це дістало!
Одноманітність,люблю - ха-ха-ха!
Любиш ти... та зовсім не мене,
і зовсім іншу людину!
Знаєш любов розчарування несе,
не кохаю,хоч у спогади порину!
Тобі на серці розчарування,
а мені - сльози,біль і сни чудові!
Просто, можливо я не твоє бажання,
зрозумій у нас різні мови!
Бажання моє зовсім не те,а ти!
Але, як і казала,доля моя така!
Твоя доля йти до мети,
а в тебе лиш тінь боязка!
Ладно,забий! Забудь! Зітри з життя!
Затопчи залишки! Буде краще?
А ти знайди за свої гріхи каяття,
доведи всім,що тіло твоє не пропаще!
Добре,це тобто ти згідний?
Не бачити,не приходити до мене!
Дурна,цей шлях уже не вірогідний!
Ти сама кличеш до себе!
А ти,якби не хотів,то і не приходив!
Ходжу,і сам незнаю на свій подив!
я кличу,а ти мене теж не відпускаєш!
Не питай! Ти відповідь знаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393142
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Натаніель7