В минуле злинули літа,
Та і Полтава вже, не та.
У кожного своя мета,
Як що з грошима калита.
Змінились ціль наша та дії
Нові святкуємо події.
В майбутнє – зоряне надії
- Казкові, та далекі мрії.
Давно дівчата не рожають,
Бо жити в скруті не бажають.
Скрізь тільки й чуєш-любі друзі,
Ми майже вже в «Євросоюзі».
Той хто говорить це, до речі,
Мабуть «в ночі упав із печі».
Бо ми на жаль, лише в дорозі
Плетімось на «старому возі».
Долаймо у Європу шлях,
Ми чумаками, на волах.
І хоч цабекаймо без спину,
Європу видно лише, в спину.
Багацько пройде літ підряд
Доки нас приймуть з ними в ряд.
Цього добитись будьмо в змозі,
Як не застряньмо по дорозі.
Тому ніхто не допоможе,
Хто хліб добути сам не зможе.
Отож давайте щось робити:
-Орати, сіяти, садити.
Як будьмо мати хліба копи,
Тоді вже можна й до Європи.
СІКалін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393186
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Сідий