Вже написав я не свого сценарію
Гігантський ребус переповнює думки
А людство прагне вже духовного гербарію
А серце лине у незвідані стежки.
Приманка помсти поїда з середини
Штурмує душу вже природи дикий хист
А світ шукає у мені своєї ритміки
І мозок викидає серця свист.
Ліміт духовності ховається за донором
Інфраструктура забавляє нас
Мене шукають не за моїм гонором
І не мине,спливає вже наш час.
Статут енергії десь на курорті бавиться
Абсурдна новина наповнює всі ЗМІ
Та поетапно влада з нами грається
Кидаючи обіцянки Землі.
Табу ревізора текстовно забавляється
Та календарний інтервал зрива листки
А моє серце від усього цього крається
Хочеш кричи! А можеш – не кричи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393312
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.01.2013
автор: Орищук Володимир