Вона

Сидить  вона  сама  собі  
У  лузі  край  села,  
вона  ж  не  розповысть  тобі  
Чому  така  сумна  


Що  з  нею  сталось,відбулось  
Де  ж  є  її  буття  
Чи  то  кохання  не  знайшлось  
Чи  вже  пройшло  життя  

Вона  сидить  на  самоті  
І  споглядає  світ  
Роки  біжать  –  вона  одна  
Хоч  вже  й  багато  літ.  

Що  її  доля  розповість  
Чи  вже  мовчати  час  
Та  враз  пішла  вона  на  міст  
Щоб  більш  не  бачить  нас  

Що  вона  робить?Та  невже  –  
Життя  скінчився  вік?  
Та  зупинись!Це  все  не  те  
Ще  не  знайшла  свій  світ.  

Вона  сама,і  більш  нема  
Нікого  поряд  тут,  
Невже  кохання  не  знайшла?  
І  лиш  у  серці  стук.  

Але  ж  вона  то  не  одна  
У  неї  є  любов,  
Та  Його  зараз  тут  нема  
Її  він  не  знайшов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393443
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Орищук Володимир