Місяць в небі зник за хмари,
Стало темно у ночі.
У діброві, поруч яру
Сперечаються сичі.
Той завиє, той заплаче,
Гам стоїть – не на добро,
Мов, Яга у ступі скаче,
Хай їй сто чортів в ребро.
Ще дрімають півні ранні,
Спить притомлене село.
А сади весною вбрані
Білим «снігом» замело.
Набирає цвіт малини
Смужка неба в далині.
Солов’їна пісня лине,
Щоб не спалося мені.
Ось і місяць із-за хмари
Показав свій гострий ріг…
Я оті весняні чари,
На весь вік в душі зберіг.
СІКалин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393520
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Сідий