Я просто живу падать не збираюсь!
Я просто іду - на інших не рівняюсь…
Я звичайна людина, на вулиці таких багато,
Хочу жити! Не люблю лиш чекати…
Одна відмінність в моїй душі…
У ній як завжди: мрії вірші…
Перша ні з ким не заговорю,
Щось спитають - холодно відповім…
Кожну людину чомусь відштовхну,
Хоча на серце, падає тінь…
Самотньо вулицею ступаю,
Підніму у гору очі,
А небо: «Хочеш змінитись ?» - питає.
А я йому тихо: «Хочу!»…
Та не можу… Така вже я є…
Мені байдуже до людей!
Я ховала від них все своє…
Мучусь самотньой тепер…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393525
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2013
автор: Юля Новохацька