Бережи свої губи, квітко,
Їх бажає уже мільйон.
А справжнє кохання лиш зрідка
Мішається в цей бульйон.
Мільйони зірок із неба
Спадають на плечі твої...
У нього ж одна потреба -
Тонути в твоєму вині!
Тонути безслідно одразу
Рятувальний відкинувши круг.
Ковтнути солону обра́зу,
Адже́ для тебе - він друг.
Невинні безодні зелені
До болю різкого сумні.
Страшне покарання для мене -
Тонути в твоєму вині.
15.01.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393561
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2013
автор: Олександр Подвишенний