Я рук твоїх уже забула доторк,
лише відгомін голосу, пробач..,
а ангел мені шепче десь поблизу:
"ти витри сльози, не сумуй, не плач.."
Чекаю, вірю, жити намагаюсь
і кожна мить надіями жива,
в твоїй душі, я знаю, оселилась
завмерла тихо все ж моя душа.
І кожен день Він насторожі слова
і совість знає, що єднає час.
Лиш погляд той.. загублений, покірний,
але в моїх очах зринає повсякчас.
І знову ніч вкриває простинями,
спішить шаленим маревом своїм
забути, стерти, що було між нами
та знаю - непідвладний цей мотив.
Усе, що було - у минулім часі,
усі слова, і жести, і шляхи..
Туманом ранок серед всіх пробачень..
і руки ангела ледь чутно на плечі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393578
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2013
автор: Dreaming of You