Закрити очі,поринути у сни.
Ліси,вони нізвідки виростають.
І стогони ворон-це ти,
Це ти у снах моїх літаєш.
Сни,в голову вітром вриваються,
Здирають моїх фантазій вітрини,
І ти,в побитих дзеркалах являєшся,
Малюючи чорним картини.
Пісні прохрипіла і музика раніше наснилась,
і досить на шмаття свідомість вже рвати,
Я сама собі у снах явилась,
Бо навіть тут,та можна заблукати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393780
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2013
автор: Юлія Панкова