Не відчуваю повітря, що пронизує мої легені
ні запаху, ні холоду, а ні тепла
не піддаюся гравітації, тиняючись у стратосфері
шукаю натяку на те, що ще - жива.
І ніби все чудово, усмішки, перехожі,
І вроді маю все, чого бажають інші,
Та ці твої цілунки, вже геть на ті не схожі
Солодкі - не, гарячі - НЕ, вже не тодішні.
По шкірі вже не бігають мурашки,
Від твоїх ніжних слів, стискаю в злості зуби.
Ще хочу бачити, не знаю, правда, нащо?
Радій! Святкуй! Ти знову виграв, любий.
Заліплю банерами всі прозорі вікна,
На них велие Сонце намалюю,
Натягну усмішку, до неї я вже звикла,
І райдугу довкола уявлю Я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393891
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2013
автор: БуНтАрКа