(… срібною лукою)

Серед  дня
у  перебігу
клопітних  і  малих  справ
на  мить
торкнулася  тебе
і  раптом
відчула  стан  ріки
яка  нарешті  
знаходить  своє  русло

Засинаючи
опівночі  
моє  тіло
вигнулося  срібною  лукою
на  степовому  просторі  ліжка
і  потекло  у  ніч

На  світанні
зникаюча  ріка  мого  тіла
виплеснула  свою  денну  подобу
Повільно  
проступав  знайомий  пейзаж
моєї  кімнати
долинали  осмислені  звуки
За  хвилину
місто  прокинулось  у  мені
і  я  відчула  
свою  міцну  тужаву  плоть
*  

іл.  автора

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=393900
Рубрика: Верлібр
дата надходження 19.01.2013
автор: Марія Гончаренко