Незайманий сніг упаде на паплюжні дороги,
Розжарені зорі осяють розвилистий шлях,
На серці немає ні краплі бридкої тривоги,
Я вільний як вітер, як небо, як вовк або птах.
При собі лиш пачка червоних як сонце цигарок,
Сірник, запальничка і перстень врятуй й збережи,
Життя це дорога, моя ж повна пристрасті й сварок,
Сповна розгалужень нікчемності, болі й нудьги.
Я вільний робити з собою усе що бажаю,
Я вільний як птах що летить у далекі краї,
Я вільний бо вже нінащо відтепер не зважаю,
Хоча ще і досі летів би як сокіл
в обійми
твої.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394030
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2013
автор: Віктор Непомнящий