Не кричи так сміливо здалеку
Кожен звук це, по суті, помста
Особиста війна з містом,
Що по венах іде у бій.
Не крокуй по льоду впевнено
Той асфальт вистелений кістками
Можливо, твоїми тендітними
Скляними блакитними очима
Стань, як дерево, серед натовпу
Серед сотні невпевнених поглядів
Будь надією, корнем, опорою
Для світових фарб небачених.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394038
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2013
автор: Еллі