Не кидай слова на вітер, не кидай,
Краще їх усіх, мов бісер, позбирай
І на голку обережно просели,
Щоби літери на вітер не втекли.
Ти подумай як не ранити слівцем,
Намалюй в умі свій задум олівцем,
Непотрібне все ти гумкою зітри,
Щоб не вкрали їх із вуст твоїх вітри.
Бо за вітром ти уже не здоженеш,
І помилку цю запізно ти збагнеш.
А слова, неначе птиці в небесах,
Та не стануть більш синицею в руках.
Не зловити і назад не повернуть,
Ті слова, що полетіли в дальну путь.
І когось вони порянять, мов мечем,
Знай, що слово гірше вогнища пече.
//20.01.13//
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394084
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.01.2013
автор: Marisong