Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть...
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем'я вечеря коло хати.
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає...
Тарас Шевченко
Узбіч нового міжміського тракту,
Що стрімко мчить у невідому даль,
Стоїть осиротіло пустка-хата –
Віків нових пекуча пектораль.
У ветхій стрісі видно ребра-лати,
У стінах – темня вікон, мов бійниць:
Надію на шибки їм не плекати,
Вже не блищати склом очей-зіниць.
Дріма садок вишневий коло хати.
Хрущі над ним давно вже відгули,
І не співають більше там дівчата,
Й плугатарі з торбами в світ пішли.
Там вже ніхто нікого не навчає,
Бо матері душа давно в раю.
І соловейко дітям не співає,
Бо діти розбрелись в чужім краю.
Один склав голову в лісоповалі,
Варив в Магнітці інший вбивчу сталь,
А ті – шлях Соловецький торували,
Стражденний шлях у вічність і печаль.
...Немов старенька, посивіла мати,
Що в тузі вийшла сина виглядать,
Чатує обіч шляху пустка-хата,
Жде не земну, а Божу благодать.
Стоїть самотньо, тихо... Що й казати –
Мовчання тут гучніше зичних слів!
І дивиться журливо хата-мати
Услід нащадкам в докорі німім...
А там, в граніті – пам'ять красномовна:
У лівій – кепка, права – в далечінь...
І тисне серце сором невгамовний
І смутку незбагненна глибочінь.
28.04.1993,
Чернігів — Варва
____________
Муз. авт. Див.: На відстані : поезії, пісні /
Олекса Удайко. - К. : [б. в.>, 2007. - 95,
[4> с. : іл., ноти
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394203
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: Олекса Удайко