Дав нам Бог Україну

Дав  нам  Бог  Україну,
Дав  нам  ниви  багаті,
То  чому  ж  ти  нас,  Боже,
Обділив  в  депутатах?

Ділять  нашу  країну,
Мов  шуліки  завзяті,
Ділять  наші  родини  -
Роз'єднались  брат  з  братом.

Важко  чесній  людині
В  нас  до  влади  попасти  -
Де  ж  узяти  їй    гривні
Щоб  в  «вбік-борди»  ті  вкласти!

Різнобарвні  палатки  -
Позаставили  в  місті,
Але  ж  Боже  мій  правий,
Що  там  пишуть  в  листівці!

Скільки  сміття  та  бруду
Ллють  вони  без  упину,
Перед  світом  зганьбили
І  себе  і  країну!

Якби  люди  робочі
Так  «  з'їдали»  своїх  же,
То  давно  по  коморах
Тільки  б  бігали  миші.

Обіцянки-цяцянки
Рай  земний  нам  малюють
А  як  прийдуть  до  влади  –
Знов  «хатинки»  мурують!

Але  ж  «маєм  що  маєм»  ,
Хай  хоч  людяність  мають  -
Десь  погане  пробачать,
Десь  і  добре  згадають,

На  народне  не  заздрять,
Бо  то  гіркії  сльози  -
Дай  їм  Боже  терпіння,
Щире  серце  та  розум.

Щоб  на  прапора  колір
Вже  вони  не  зважали,
А  на  слово  розумне
Від  душі  приставали.

Та  щоб  брались  до  діла,
Як  єдина  родина
І  тоді  їм  віддячить
Чарівна  Україна!

(2006г)Відсилала  в  «Червоний  перець»,  відповіді  не  було.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394209
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: Кайгородова