У царстві голоду й безсоння,
Де кожну мить ти мрієш про біляш
І шлунки в нас усіх бездонні,
І сниться у ночі смачний гуляш.
Коли в кімнаті двері настіж,
То носом чуєм аромат котлет,
Й готові нестися туди босоніж,
А іноді там ароматний є омлет.
Хіба ж ми будемо учитись,
Коли закривши очі бачим ковбасу
І за сала шмат готові битись,
У мріях бачим сирную косу.
У зимку мерзнем, спим в костюмах,
А в літку млієм від жари,
Скажіть як можна нам учитись,
Коли нема належної пори?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394323
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: mister_Warden