Хто спонукає нас на справи,
Що зроду гідними були?
Готує хто, найкращі страви,
Ще й чарку ставить інколи?
Та хто чекає дні та ночі,
Коли мене в свій час нема?
І хто так тепло гляне в очі,
Хоч і не в настрої сама?
Без зайвих слів признати мушу,
В чому й запевнюю вас я...
Мені завжди зігріє душу,
Дружина лагідна моя.
Чи сипле сніг, чи дощ іде
Чи сяють ясні зорі.
Вона мене не підведе
Ні в радощах, ні в горі.
СІКалин.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394331
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: Сідий