Не плачу я і не жалію,
Про те, що смуток й радість сію!
Що маю свій талант творити,
свої вірші і свої рими!
Не мародер, і не святий,
лиш відчуваю,що живий!
А що життя - це лише гра,
для мене, просто дивака!
І вітер хай вже віє в спину,
і сонце хай пече мені,
Поки пишу, я не згину,
Мій прапор - слово в голові!
І я не знаю чи пізнаю,
чи маю те що вже я маю,
Що пишу свій тонкий мотив,
що світ шалений в нім відкрив!
Не каскадер я, не моряк,
ні гек не пишу, ані бяк!
Мабуть, погодитесь і Ви,
живий той, хто йде до мети!
І дощ нехай січе лице,
і сніг хай падає на скроні!..
Та ці слова - це моє все…
Оці слова – це виклик долі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394408
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: Натаніель7