Білі лебеді летіли.
На ставок з розгону сіли.
Крилами залопотали,
Тиху воду розгойдали.
З неї вигнали дрімоту,
З неї вийняли дрібноту –
Рибу. Як перекусили,
Сміху в воду натрусили.
Недалечко я стояла.
За усім спостерігала.
То ж й мені трішки попало
Того сміху у рукАва.
Випхала його швиденько
Та й поклала у кишеньку.
А тепер, як сум лапає,
Сміх з кишеньки витягаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394417
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.01.2013
автор: Крилата (Любов Пікас)