я витру сльози сухими долонями
не зможу ніяк підвести очей.
змучена вся я твоїми полонами
досить вже з мене самотніх ночей!
досить брехні отої солодкої,
досить вже казок на ніч щодня.
не передати словами емоції,
коли знаєш правду, а чуєш – брехня.
досить вже мучити, мучити, мучити.
досить не їсти, синців круг вій.
хочу бути дуже могучою,
зронити: «Не твоя і ти не мій».
досить вже їсти себе, виїдати
весь світ прекрасний, що ще не помер.
хай краще буде прекрасною пам’яттю,
аніж болячкою, але тепер.
22/1/2013
0:31
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394441
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Дагней