Відчуваю, що сьогодні не засну,
Що думки до мене вирієм злетяться.
І з собою принесуть сумну ману.
Вони в розпач завести не побояться.
Заберуть мене з собою у світи,
У думок необережних дивні царства,
Нагадають всі невдачі й помилки,
Швидкі напади агресії, бунтарства.
З надр свідомості, із темних закутків,
Приведуть моє сумління, як на розстріл,
А воно прийде з покірністю волів
І попросить, щоб зробила перший постріл.
У очах його побачу дикий біль,
Що терпіти його, знаєте, нестерпно.
Та не гляну я по-зрадницьки в приціл.
Вибач, друже, але краще вже потерплю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394523
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Dyed Fox