Люди люблять страждати і пити вино,
А потім добивати себе клятим абсентом.
Дивитися вкотре, стороків набридле, кіно.
І різати пам’ять зашрамленим в серці моментом.
Люди люблять курити. Пачки-пачками сигарет.
І думати, що в такий спосіб розлюблять.
Не потрібно казати, зовсім це не секрет:
В такий спосіб лише себе люди гублять.
Люди люблять вдавати зайнятість, повертаючись пізно з роботи.
Повечеряти і вслухатись в мовчазний телефон.
Коли немає рідних очей… рідних очей напроти –
Люди спрагло ковтають рідного голосу тон.
Люди люблять вдавати радість, вдавати щастя,
А коли нікого немає – вити як вовк.
І тоді, на момент, лише на один момент здасться..
Та ні.. знову здАлося.. воду у ступі товк…
Люди люблять страждати. Тепер модна забава –
ДобровільнийПсевдоЯЗмушенийМазохізм.
Кохання? Ні, дякую. Краще – отрава.
Мені осточортів «знищ себе» механізм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394532
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Настя Мозгова