Поразка долі, чи щасливий виграш?
Приємна зустріч, чи німа стіна?
Забута тінь сковзне крізь натовп людний, -
на мить згадаєш ти мої слова.
Ти пам'ятаєш десь там ненароком,
була для тебе я немов ріка,
плила собі між берегів високих
й хотіла бути мов на двох одна.
Моє бажання вишукане, сміле -
красивий витвір, ти - на жаль сліпий,
ти не помітив істину спасіння,
що я, мов янгол, - зовсім не святий.
І далі граєш, серця не ховаєш,
але у ньому не живе Добро
й Любов у ньому не воскресне, знаю,
але твоєю хочу бути знов і знов.
Немов прокляття, мука і кохання,
сплелись в клубок ці загадки, мої..
На жаль ти не відчуєш їх я знаю,
але до Тебе лиш молюсь у сні.
Немов принада гірка і жагуча
ці почуття не зникнуть, не підуть,
крізь роки ця ріка не стане глибша,
але й дві долі разом щастя не знайдуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394545
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2013
автор: Dreaming of You