Одним одна - гартована віками,
Одним одна - цілована в чоло.
Пішла в степи, лоскочучи Дніпро,
В надії на омріяний світанок.
Зарано встала - сонце ще не сходить,
Зарано встала - роси крижані:
Де мали бути поступи весни,
Лежать сніги, мов помилка природи.
А все ж проснулась, вийшла на орбіту:
" Якщо потрібно - сонце розбуджу!"
Зеленими стежками споришу,
Блакитноока, йде у тепле жито.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394554
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Siya