Спокійний, тихий сон
Блукав поміж дзеркал.
Він йшов, і йшов, і йшов,
Куди ішов – не знав.
А на столі свіча
Горить, горить, горить.
Летить моя душа.
Куди ж вона летить?
Приспів
Лети моя душа, лети у небеса,
Там де живе любов, кохання і краса.
Лети за океан, на крилах птиць лети,
Лети крізь мої сни, лети, лети, лети!
Цілує ніжно ніч
Солодкі ці вуста,
З тобою віч-на-віч
Залишиться вона.
І з променем весни
Полинеш у блакить.
Розвіються всі сни,
Реальність так болить!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394637
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: Віталій Войтко