Зриваю ніжно тиші пелюстки…

Зриваю  ніжно  тиші  пелюстки
І  поринаю  у  блаженну  мрію.
Вдивляюсь  у  віддалені  зірки,
Їм  сповідь  шлю  із  каяття  й  надії.

Стелю  під  ноги  я  Молочний  Шлях,
Як  рушничок  весільний  золотавий.
І  з  місяцем  вінчаюсь...Бо  у  снах
Лечу  у  далечінь  -  і  не  вертаюсь...

                                     1997

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394639
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2013
автор: zazemlena