Життя – це не театру декорація,
Воно є те, що створюєм самі.
Можливо, хоч й бува імпровізація,
Та не завжди, лише в окремі дні.
Отож, ми самостійно прокладаєм шлях,
Є кожен свого щастя ковалем.
Нам треба міцно забивати цвях,
Що кріпить два людські життя в одне.
Жива істота творча і активна,
Трима вона в руках велику силу.
Якщо на думці в неї ціль є мирна –
Її пізнає, лиш як має віру.
24.07.2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=39470
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.09.2007
автор: Хельга