Вдалині я почую твій голос,
Ти впізнаєш мене з поміж всіх.
Як у полі наповнений колос
Принесу тобі радість і сміх.
Вітер буде волосся гойдати,
Запах твій я впізнаю здалік.
Я за тебе готовий віддати:
Серце, душу,і навіть свій вік.
Твою руку легенько зжимаю,
І ковтаю твій подих ясний.
Ти напевно усе що я маю.
Наш зв'язок став настільки тісний.
Я б твоїх губ солодких торкнувся,
В унісон би забились серця,
Я тобі тоді весь і відкривя,
Без думок, що ми йдем до кінця.
Гримів грім, злива й град бушували.
Ми с тобою навік розійшлись.
Серце спогади вщент розривали.
А душа, як голодна й зла рись.
Я не впав, я щепив міцно зуби
Встав з колін, й мовчки далі пішов
Не проб’ють серце вже й льодоруби
З криком болі тебе відколов…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394737
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: Alex Fur