Як важко мені в серці й на душі.
Як важко із грудей повітря видихати,
Так хочеться побути в самоті,
Так хочеться щосили закричати!
Коли вже помилки у цім житті
Навчусь я не робить, а виправляти?
Коли складу я руки в каятті?...
Коли чолом я буду припадати?...
А в грудях в мене повний лантух сліз,
Коли я буду всіх їх виливати?...
Куди не гляну, то чужа я скрізь,
А сльози душать, хочу вже ридати!
Я хочу плакати й кричати так,
Щоб розлягались гори і рівнини,
Щоб аж у небі здригнувся літак,
Щоб зорі теплом на нас засвітили!
І хочу тихо сісти в темноті
Й про біль свою тихенько заспівати,
Й побачити хмаринку в висоті...
Й себе на місці неї уявляти...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394775
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: Катерина Truth