Ласкові слова так приємні мені,
І сяйво усмішок завжди доброзичне!
Ми разом літаєм в таємні краї,
Хоча разом бути отак нам не звично.
Я з острахом потім шукаю себе
У звично незвичних буденних напливах,
Бо знаю/боюся: Ти любиш мене
І тонеш в старезних набридлих мотивах.
Та я пам'ятаю при цьому і те,
Що Ти безумовно мудріша за мене,
Тому і торкаю Тебе за плече:
"Злітаємо знову в Твоє Незбагнене?"
3.10.1992
К.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394859
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: Левчишин Віктор