Аби лиш не впасти...
А навіть впаду –
Зведуся і знову до Тебе піду.
Не втримати темряві
Янгольський лет.
Звільнитись зумію із чорних тенет.
І світло Твоє осяває мій шлях.
Твоє лише Ймення мені на устах.
Знов падаю. Важко
Дістатись мети.
Але моє щастя – лиш там, де є Ти.
2010/ХІ/2-5
[i]Із циклу "Fidem"[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394884
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.01.2013
автор: Анно Доміні