ЗИМОВИЙ РАНОК

Насупив  ранок  брови-позіхає…
Сніжинка  на  вікні  замерзлім  спить,
Мороз  старечі  кості  розминає  –
То  кашляне,  то  ущипне,  то  заскрипить…

У    білі  шубки  вбралися  хатини  
І  курять  люльки!  Диво-благодать!
Парчею  білосніжної  перини  
Покрились  гори  –  зачаровані  стоять…

Там  за  лісами  снігова  князівна
Красується  собою  в  дзеркалах,
Холодна,  горда,  звабливо-чарівна,  
В  очах  печаль  –  ні  крихітки  тепла…

Вогонь  в  печі  тріщить  та  торжествує,
Зима  морозна  –  це  його  пора,
Над  пиріжками  радісно  чаклує,
Бо  вже  на  них  чекає  дітвора!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394932
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2013
автор: Наталія Ярема