Іще здається не жила.
Дивлюсь у дзеркало. Мала.
Та скільки сліз було в очах.
І скільки горя.
Я дні провела в молитвах,
Шукаючи покою.
Я милувалася заходом сонця.
Блукала уночі сама.
Я просто була одинока.
І одиночкою жила.
У серці в мене – пусто.
В думках – обривчасті слова.
Пишу слова ті на папері.
Пишу…пишу….А сенс? Нема.
Ніхто їх не почує…
Ніхто їх не згадає…
У серці лиш обривчасті слова.
Душа тим часом помирає…
©Anna Stasiw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=394974
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2013
автор: Anna Stasiw