трапиться час - а його ми спинити кволі -
коли гойдалку спробує нам замінити крісло.
ми подібними станем до сухеньких стручків квасолі.
ми...трішки змінимось. це якщо коротко й стисло.
ні, не страшно. і не викидає в прострацію.
тепер, як минули конспекти, уроки й повчання,
залишаю лише методичні рекомендації:
врешті - решт всі опинимось, ну, у такому стані.
це чашка з окропом?
сюди її дай!
вступ із нон-стопу:
на "раз" -пам'ятай:
*
світ тримався тоді
на співзвуччях
ми такі... ми такі молоді...
we don't need education
спів учнів
думки розкуті
сходи круті
ми вподібнювались до торнадо
на власний розсуд і за чийсь- там кошт
до речі -де дівся? -згадуй! -
списаний секретами
зелений зошит
**
згадай всі контрасти і зміни
як паморочилась голова
як підгинались коліна
як губились невтомно й невпинно
гудзики і слова
впізнаєш ці нехитрі симптоми?
ми закохувались, чи так здавалось.
аж ніяк не сиділося вдома -
мріялось і блукалось.
незнайомкою була перевтома -
вона лише потім з'являлась.
а ще, як ми твердо вирішили
(між фокусами і витівками)
вірити в чари і тишу,
так могли ми і тільки ми!
вигадували шифровірші
з кожним рядком все глибші...
***
піратсько - розбійницькі іграшки
згадуй!
стій, ані-руш, бро!
ти ж близько була
лиш квартал перейти.
тому я затнуся про дружбу,
а про зраду розкажеш ти.
пошматовані джинси
балончики з фарбою
втрачені шанси
чарлі чаплін і грета гарбо
пропущено уроків
з них через хворобу
відмітки в табелі
ненависна алгебра
****
може нам бракувало ліцензій?
нас же чогось понесло у вузи.
ми й без того знали, що в бомби
почина лиш горіти гніт.
це в очікуванні наших рецензій
це задивлений в наші губи,
щоб без нас не почати свято,
кусав нігті знервований світ.
говорити в past perfect -найбільша
моя помилка за весь час.
те, про що в нас писались вірші,
і ще й досі вірить у нас.
обіцяю: ще буде весело,
ми ж фахівці у цих сферах.
одягайся тепліше, ходімо
губитись у власних химерах.
напевне стануть ці малюнки в зошитах
в пригоді там, куди оце ідемо ми.
невдалі спроби подорослішати
увінчуються діадемами.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395335
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: Світлана Пражко