В осіннім бродимо саду,
А зорі миготять, як буси.
Зриваємо вдвох на ходу
Червоне яблуко спокуси.
Нас заколисує туман,
Рукою притуливсь до скроні.
Я ще не знаю, що обман
Уже зігрівсь в твоїй долоні.
Я знаю, нічка ця мине:
Пильно вдивляюсь в твої очі.
Скажи, що любиш ще мене
І я повірити в це хочу.
Я ніч цю вип’ю всю до дна,
Нехай струмить любов у груди.
Любов’ю п’яна без вина –
Потім, нехай що хоч, те й буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395412
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: Надія Голіней