Напевно кожному із нас
Потрібно в руку цвях забити,
Щоби Ісусом зрозуміти,
Чужого болю парастас.
* * *
Коли біда, мов плаха над тобою,
Життя на роздоріжжі - йти куди?
Віддайся долі, сядь і пережди,
Можливо слід біди, час кине стороною.
* * *
Своєї тіні не виношу я:
Лиш сонце в небі, то вона моя,
А чорні хмари тут вона зникає,
Частенько серед друзів так буває.
* * *
Не клич біду, не думай про погане,
Пусті слова заправ за свій язик,
Бо тільки перший промінь віри зник,
Як вже біда непрохана спішить, мов біда звана
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395442
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: СИНЕВІР