Я не поет, бо слів не знаю,
Щоб зупинити серцебиття.
А пишу тільки, що відчуваю
І те що бачу впродовж життя.
Я не філософ – вони аскети,
А мені важко жити без благ.
Та не продамся я за монети
І не зламає мене “ГУЛАГ”.
Не пацифіст я, бо слабко дуже.
Не йду до долі я на поклін,
А захищаю, що не байдуже
Без прогинання своїх колін.
Я не боєць та битись буду
За правду, волю, країну й дім.
Без страху смерті і страху суду,
Бо стук у грудях, як з неба грім.
Я не герой – герої мертві.
Вони вмирали колись в бою.
Та траур ношу по кожній жертві,
Що меч підняла за честь свою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395474
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: Бойчук Ігор