Лиш, після смерті, вміємо любити
І плакати: А був би він живим...
Живих ми не шануємо, між тим,
І, за малу провину, здатні вбити.
Зате, лиш упаде земля на гріб,
Волосся рвемо клаптями тугими
І епітафій слізні ллються рими
Від офіційних зібраних осіб.
2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395480
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.01.2013
автор: Патара