Я докурю останню сигару
І згадаю сльозою тебе.
Хоч піч уже повная жару,
Та серце і далі морозом пече.
В нас забрали останні хвилини
І не дали дожити ті дні,
Смерть забрала тебе до могили
Й уже не тріпочуть уста молоді.
Як з-за рогу з'явилась машина
І ти впала в осінній імлі.
Хай же здохне тая скотина
І хай в пеклі згорить увісні!
От навік розірвалось кохання
І я бачу тебе лиш в труні,
Не почуєш ти моє зізнання,
Що хотів я сказати тобі...
От стою на могилі, сльози пада дощем
І відкрию я серце перед твоїм лицем.
Не кохав я ніколи поки тебе не зустрів
Й відпускаю я серце у світ вічних снів.......
27.11.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395501
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2013
автор: Володимир Біленький