О, Боже! Щось не те зі мною!
Донизу - настрою крива...
Киваю мовчки головою
У такт облудливим словам.
Спостерігаю краєвиди,
Від поглядів рятуюсь куль
І рвуся думкою тудИ, де
Панує абсолютний нуль.
Де світотворення - і досі
В холодній і суворій тьмі,
Комет розпущене волосся
І астероїди німі.
Сумна планета. Навіть звідси
Я велич Космосу відчув
І вже, якимсь бозоном Хіґґса,
У галактичні сни лечу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395511
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.01.2013
автор: Віктор Банар