І ось закінчуєм ми школу
Все пролетіло мов за мить
І ця верба ,що нахилилася додолу
Так ніжно плаче й шелестить
Сьогодні зачаровано мовчить
І та,що все твердила научатись
Бо серце знає ,лиш пролине мить
І прийде час нам всім прощатись
Наш любий ,рідний клас
В якому радощі й зітхання
Він вічно пам’ятатиме про нас
Хвилини сміху й першого кохання
Як тихо тут після уроків
І шум і галас вже не ті
Колись спливе багато років,
А стіни школи, рідні і святі !
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395536
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Смола Інна