У напівтьмі зимового світанку,
ковтаю запах ночі таємничий,
що ніжно пестить холодом обличчя
і даль в імлі малює безоглядну.
Сивіє чайник згублений у тиші,
виводячи якісь старі мотиви,
і дивним шурхотінням неквапливим
збиває подушку останніх сновидінь.́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395573
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Ксенька