Шукати дні, відчужені хвилини,
секунди щастя у годинах забуття.
Ниття...
Крізь стіни чути розпачу слова,
а їх уже ніхто не буде чути.
Забути...
Дивитись як в очах є тільки пустки,
заснули почуття глибоким сном.
І знов...
Чужі проблеми стукають в вікно,
а ти сидиш і навіть їх не чуєш.
Малюєш...
Не вір собі, не вір нікому! Пожалкуєш!
Знайди у собі сили. Далі йди!
Живи...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395588
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: БарабашКа