Ми проходимо час цвітіння
Де під сонцем рожеві тіні
Не вчепилися ще коріння
Ще у мріях витаєш десь
І все горнеться попід ноги
Щастя мається за порогом
За Батьківським як кажуть з Богом
Ще чекає ген там едем
І такі молоді й красиві
Мимо погляди хоч й ліниві
Мов ніколи не будеш сивим
То ж злетів би хоча й без крил
А життя потихенько в хмари
Кому чари комусь ще й нари
Доки з тебе той зиск і зварить
Щоб й онукам віддати сил
Вже й з чола сіється ковил
24.01.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395712
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Променистий менестрель