Ти- мій солдатик! Я тобою граюсь.
До рук чужих тебе віддати- зась!
Свідомо ріжу без ножа й не каюсь,
Бо я сама так сильно опеклась...
Ховаю опіки свої за твоїм болем.
Та знять не можу маску- приросла.
Отак живу сухим перекотиполем,
Врахована до вічності числа...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395761
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.01.2013
автор: Любов Ігнатова