Замайорів у чорнім повсякденні
яркий контраст оранжевих вогнів.
Такі не смілі і такі уперті,
стояли ми під блиском ліхтарів.
Крізь призму слів нестриманих емоцій
гуде народ зливається життя.
Лунає гімн і дзвін його пророчий
зачепить серце й злине в небуття.
Охрип майдан, розкрили транспаранти.
Слова злітають в чорні небеса.
Едем нам обіцяли коммерсанти,
та вже ніхто не вірить в чудеса.
Боролися за правду за свободу,
за мирний час, за цінності святі.
Отрути підсипали нам у воду
щоб були ми глухі, сліпі й німі.
Та не зламались ми! Крізь зміни еволюцій,
й життя невпинних буйних завірюх.
Відлунюється ехо революцій,
а в них кохається палкий вкраїнський дух.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395864
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Таня Сугай