І знову під вечір осінній,
Зі сходу легкий вітерець
Погоді до поки незмінній
Присвоює ночі взірець.
Відчутним ледь холодом віє
У тиші дерев лісових,
Хвилясто скрадаючись змієм
Під крила старої сови.
А захід іще багряніє -
Від блідо-рожевих хмарин
За миті залишаться мрії;
Туди й понесуться вітри.
Дивіться, вже хмари не білі,
Вони брудно-сині стають.
А неба блакитного хвилі
Темніють у східнім краю.
І вітер дедалі сильніший,
І холод він більший несе.
Деревам не мариться тиша,
Бо листя у шелесті все.
Такий листопада вже вітер:
Холодний, спокійний, мов змій.
Та нам він дає зрозуміти -
Зимових не бійтеся мрій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=395919
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Oleg Kolibaba