…

Знов  на  стежку  я  нашу  звертаю.
Давно  змиті  сліди,  бляклі  тіні.
Проте  пам’ять,  як  сніг  не  тане,
Повертає  в  той  день  осінній.

Знов  на  нашому  місці  присяду.
Білим    снігом  усе  замело…
І  лиш  пам’ять  –  їй  непідвладно
Спопелити  обіймів  тепло.

Пальцем  в  небо  я  нашу  пісню
Обираю  із  ретро  творінь.
В  цілім  світі  нам  жити  затісно.
Всюдисуща  минулого  тінь.

Ти  зненавидів  осінь,  я  знаю.
Ретро  збірку  закинув  подалі.
Ті  стежки,  мов  прокляті,  минаєш.
Не  зворушити  листя  опале.

Проминуться  січневі  морози,
Не  розтопиться  ж  пам’яті  лід.
На  одній  ми  зустрілись  дорозі.
Зовсім  інший  обрали  політ…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=396001
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2013
автор: Nikita13